– Навчання по типу екстернату. Це навчання, що орієнтоване на екзаменаційні вимоги вищих навчальних закладів, воно призначалося для студентів, які з якихось причин не могли відвідувати стаціонарні навчальні заклади.
– Навчання на базі одного університету. Це вже ціла система навчання для студентів, які навчаються не стаціонарно (on-campus), а на відстані, заочно або дистанційно, тобто на основі нових інформаційних технологій, включно з комп’ютерними телекомунікаціями (off-campus). Такі програми для одержання різноманітних дипломів розроблені в багатьох провідних університетах миру.
– Співробітництво декількох навчальних закладів. Таке співробітництво в підготовці програм заочного дистанційного навчання дозволяє зробити їх більш професійно якісними і менш дорогими.
– Автономні освітні установи, що спеціально створені для цілей дистанційної освіти. Найбільшою подібною установою є Відкритий університет (The Open Unіversіty) у Лондоні, на базі якого в останні роки дистанційно проходить навчання велика кількість студентів не тільки з Великобританії, але з багатьох країн світу.
– Автономні навчальні системи. Навчання в рамках подібних систем ведеться цілком за допомогою телебачення або радіопрограм, а також додаткових друкованих посібників.
– Неформальне, інтегроване дистанційне навчання на основі мультимедійних програм. Такі програми орієнтовані на навчання дорослої аудиторії, тих людей, які з якихось причин не змогли закінчити школу і отримати середню освіту. Такі проекти можуть бути частиною офіційної освітньої програми, що інтегровані в цю програму, або спеціально орієнтовані на певну освітню мету, або спеціально націлені на профілактичні програми здоров’я, як, наприклад, програми для країн, що розвиваються.