Навчальне середовище — це історія не тільки про навчання, а й про взаємодію з однокурсниками — так званий нетворкінг. Нетворкінг збагачує професійне життя, допомагає знаходити партнерів і колег і обмінюватися з ними досвідом.
З офлайн-нетворкінгом зазвичай все зрозуміло: студенти курсу знаходяться в одному фізичному просторі і волею-неволею тісно взаємодіють між собою. Так зароджується мережа контактів, яка може зберігатися роками.
З переходом освіти в онлайн потреба в нетворкінгу нікуди не поділася — і навіть стала гостріше, враховуючи, що інтернет надав можливість спілкуватися фахівцям, які живуть в різних частинах країни і світу. Однак онлайн-формат все ще занадто новий, а тому часто насторожує тих, кому комфортніше вибудовувати спілкування консервативним способом: за допомогою особистих зустрічей і спільних заходів.
Вибудовування професійних зв’язків дозволяє студентам розвивати свої soft skills — когнітивні навички та вміння, важливі для кар’єрного зростання та роботи в команді. Уміння комплексно доносити свою думку, працювати з протилежною думкою, проявляти емпатію і уважність до співрозмовника, аналізувати отриману інформацію — все це розвивається в процесі створення сильного нетворкінгу.
Основна перевага онлайн-нетворкінгу — його доступність.
В онлайні потрібно набагато менше часу і ресурсів на організацію спілкування: можна зайти до чату в будь-який час і перекинутися декількома фразами, відреагувати на пост в соцмережах або написати коментар. Та й для онлайн-зустрічей або конференцій не потрібно стільки сил.
В онлайні зручно в будь-який час використовувати цифрові інструменти для спільної роботи. Наприклад, можна приїхати на нараду з командою і намалювати карту проекту на ватмані — а можна створити інтерактивну дошку в Miro і приєднатися до роботи з будь-якої точки світу.
З незручностей — необхідність вивчати і використовувати нові програми: месенджери, Тб, програми для відео- та аудіоконференцій, інструменти для спільної роботи. А ще потрібно вміти швидко набирати текст. Але всього цього можна навчитися досить швидко.
Основний мінус онлайну, який поки викликає недовіру, — відсутність «живої» розмови, неможливість відчути емоції і настрій співрозмовника. Однак цей мінус можна згладити:
- задаватися питанням, чи дійсно зараз потрібно бачити співрозмовника, щоб вирішити поставлене завдання. В реальності не завжди потрібно зчитувати невербальні сигнали від співрозмовника, частіше це питання скоріше звички, ніж необхідність;
- навчитися розпізнавати невербальні сигнали в листуванні. Ті, хто часто спілкується письмово — через пошту або чати, з часом розуміють, що основні інтонації і настрій співрозмовника можна визначити через побудову фраз, тональність тексту, застосування додаткових знаків пунктуації або емодзі і навіть швидкість відповіді на повідомлення;
- використовувати більше відеозв’язку — телефонувати в Зумі, записувати відеоповідомлення в тих моментах, де це доречно;
- записувати аудіоповідомлення — тільки попередньо уточнити у співрозмовника, чи зручно йому зараз спілкуватися в такому форматі.