Дистанційна освіта характеризується як якісно новий, прогресивний вид навчання, що виник в останній третині XX ст. завдяки новим технологічним можливостям, які з’явилися внаслідок інформаційної революції, і на підставі ідеї відкритої освіти. В основу цього виду навчання покладено самостійну інтерактивну роботу студента з навчальними матеріалами, що спеціально розроблені для цього.
Навчання онлайн неможливе без широкого застосування навичок в певній галузі. Онлайн-курси повинні відповідати ряду вимог: вони повинні бути розміщені на онлайн-платформах, бути відкритими, а також передбачати можливість отримання сертифікатів про успішне проходження професійної підготовки.
Проте поряд з багатьма позитивними рисами, автори визначають і певні обмеження комп’ютерної дистанційної освіти. Так, дистанційна освіта, навіть під час інтенсивної організації, триває довше, ніж очна, а у деяких випадках і менш ефективна. По-перше, це може бути зумовлено браком у елементарної самодисципліни і самомотивації студента, що не сприятиме ефективному самостійному вивченню нового матеріалу. По-друге, це може бути пов’язане з індивідуальними особливостями того, хто навчається, наприклад, з домінантним аудіальним каналом сприйняття інформації, коли людина здатна засвоювати нову інформацію тільки в форматі аудіо.
Основними принципами системи дистанційної освіти є: гнучкість, модульність, динамічність, адаптивність, неперервність, креативність і відкритість. Вона базується переважно на самостійному отриманні необхідного обсягу і якості знань та передбачає поєднання широкого спектру традиційних і новітніх інформаційних технологій. Використання цих технологій дозволяє студентам поповнити перелік вмінь і навичок, які в подальшому визначать успішність людини в будь-якій сфері діяльності. До них належать:
- вміння самостійно планувати свою діяльність;
- вміння приймати рішення, робити вибір і нести за нього відповідальність;
- вміння працювати в інформаційному просторі (добирати необхідну інформацію, структурувати і використовувати для прийняття рішення певної задачі);
- вміння подавати результати діяльності з використанням інформаційних технологій;
- навички самоосвіти.