Вважають, що багата уява необхідна тільки для творчих натур. Однак, психологи стверджують, що уява необхідна всім для вирішення щоденних не креативних задач.
Відповідно до класичного визначення Роберта Немова із загальної психології, уява – це психологічна особливість людини, яка дозволяє їй діяти не тільки в реальному, але й в уявному світі, вигадати щось нове та втілити його в реальність.
Філософи уяву розглядають як складову частину творчого процесу. В побуті термін «уява» часто використовують як синонім чогось нереального, неіснуючого. Психологи стверджують що дійсність пов’язують чотири процеси:
- Створення нових образів. Вони можуть залишатись в уяві, а можуть стати реальністю – людина створює макет, фігурку, мультфільм.
- Створення складних образів на основі чужого та соціального досвіду. Уявити щось відповідно до розповідей інших або на основі опису з книг.
- Формування образів з елементів дійсності. Фантазійні образи можна створити з того, що знайоме людині з особистого досвіду: якщо вона уявляє собі рожевого дракона з левовою гривою, то тільки тому, що запам’ятала деякі елементи цього образу з реальності, а деякі — з чужого або соціального досвіду.
- Створення образів з емоцій. Цей процес працює двосторонньо: образи теж можуть викликати емоції.